Respekt dla natury i zegara przyrody – japońskie dążenie do zachowania harmonii z otaczającym światem natury.

W pradawnych czasach człowiek żył w harmonii z przyrodą, a pory roku traktował jako naturalny kalendarz. Praktyki obrzędowe, zachowania ówczesnych społeczeństw związane były ze zmianami w przyrodzie, zjawiskami astronomicznymi, cyklami upraw, specyficznymi cechami regionalnymi. Na polskie praktyki obrzędowe, na całoroczny obraz życia, wpływ miały (i mają) formy antyczne, rodzime pogańskie i starosłowiańskie, a zwłaszcza przyjęcie chrześcijaństwa.  Chrześcijaństwo wprowadziło własny kalendarz liturgiczny, którego cykl wyznaczają wielkie święta chrześcijańskie. Amerykanizacja, globalizacja niewątpliwie też zmieniają nasze tradycje, obyczaje, zachowania.

Czy Japończycy są bardziej przywiązani do stylu życia zgodnego z zegarem przyrody i do zachowania harmonii z naturą – tak jak to postrzega cały świat?

Jeśli tak jest, co ukształtowało takie podejście Japończyków do przyrody i natury? Jakie są tego przejawy, oznaki? Czy jest to widoczne w japońskim ubiorze, kuchni, architekturze, formach spędzania czasu, a zwłaszcza japońskiej mentalności? A jak Japończycy odnotowują nadejście wiosny?

Na te i inne pytania o związek Japończyka z kalendarzem przyrody i zmianą pór roku postaramy się odpowiedzieć podczas spotkania 17 czerwca o godzinie 10:00 w TCK.

Tegoroczne zajęcia z kultury i języka japońskiego podsumowujemy kwitnąco. Podczas ostatniego w tym sezonie spotkania w ramach Bunki, Mirosław Błaszczak były Attaché Kulturalny Ambasady RP w Tokio opowie o japońskim stylu życia w rytmie pór roku i dążeniu do zachowania harmonii z otaczającym światem natury, nawiązując do Festiwalu Kwitnącej Azalii obchodzonego przez mieszkańców Kraju Kwitnącej Wiśni. Po wykładzie odbędzie się wręczenie dyplomów dla uczestników zajęć z języka japońskiego prowadzonych przez Junko Fujimori-Koclęgę.

WAŻNE! Uczestnicy zajęć Bunka nie muszą kupować biletu!

Повага до природи та природного годинника – прагнення японців підтримувати гармонію з навколишнім світом.

У давнину людина жила в гармонії з природою і вважала пори року природним календарем. Ритуальні практики та поведінка тогочасних суспільств були пов’язані зі змінами в природі, астрономічними явищами, циклами врожаю та специфічними регіональними особливостями. Польські обрядові практики, цілорічна картина життя перебували (і перебувають) під впливом давніх, рідних язичницьких і давньослов’янських форм, а особливо прийняття християнства. Християнство запровадило власний літургійний календар, цикл якого позначений великими християнськими святами. Американізація, глобалізація, безперечно, також змінюють наші традиції, звичаї, поведінку.

Чи японці більше прив’язані до способу життя, який співзвучний з природним годинником і перебуває в гармонії з природою – так, як це сприймається в усьому світі?

Якщо так, то що сформувало таке ставлення японців до природи і природи? Які прояви, ознаки цього? Чи проявляється це в японському одязі, кухні, архітектурі, формах проведення часу, а особливо в японському менталітеті? І як японці відзначають прихід весни?

На ці та інші питання про ставлення японців до природного календаря та зміни пір року ми спробуємо відповісти під час зустрічі 17 червня о 10:00 в ТЦК.

Ми завершуємо цьогорічні заняття з японської культури та мови з розмахом. Під час останньої в цьому сезоні зустрічі в рамках Бунка, Мирослав Блащак, колишній Аташе з питань Культури Посольства Польщі в Токіо, розповість про японський спосіб життя в ритмі пір року і прагнення до гармонії з навколишнім природним світом, посилаючись на свято цвітіння азалії, яке святкують жителі Країни Вишневого Цвіту. Після лекції відбудеться вручення дипломів учасникам курсу японської мови, який проводитиме Джунко Фуджіморі-Коцленга.

ВАЖЛИВО: Учасникам заняття не потрібно купувати квиток!