TEATR POLSKA: ” 108 kostek cukru”/ ТЕАТР ПОЛЬЩА: ”108 кубиків цукру”
Teatr Dramatyczny im. Jerzego Szaniawskiego w Wałbrzychu.
Grupa wiekowa: młodzież i dorośli.
Spektakl w reżyserii Agaty Puszcz powstał na kanwie pamiętnika młodej dziewczyny, Ireny Sierakowskiej, odnalezionego w gruzach Warszawy tuż po Powstaniu. Irena Sierakowska zginęła w Powstaniu Warszawskim. Wiele lat później w rodzinie Sierakowskich urodziła się kolejna Irena, która została aktorką Teatru Szaniawskiego w Wałbrzychu.
Są miejsca na mapie Warszawy, do których współczesna Irena boi się chodzić, bo wpada tam w stany paniki. Są też czasami miejsca na jej ciele – dziwne wysypki i plamy, które uaktywniają się nagle, a po kilku godzinach znikają. Irena-aktorka szuka przyczyny tych zdarzeń, aż wpada na trop – małe pudełko z pamiątkami, pudełko pamięci. W tym pudełku znajduje się częściowo zwęglony pamiętnik pisany przez Irenę Sierakowską w sierpniu 1944 roku, którego fragmenty nadal jeszcze można odczytać.
Kameralne przedstawienie w adaptacji Zuzanny Bojdy opowiada o prawdziwej historii jednostki uwikłanej w wielkie wydarzenia oraz o prawdziwych emocjach towarzyszących odkrywaniu rodzinnej tajemnicy. Temat Powstania pozostaje żywy i wciąż działa silnie w różnych częściach Polski. To opowieść o wojnie z perspektywy kobiety i cywilki, ale także z perspektywy osoby, która – zwłaszcza współcześnie – nie może jej pojąć.
Monodram powstał w ramach Wolnych Scen Inicjatyw Aktorskich.
OBSADA
Irena Sierakowska
INNI REALIZATORZY
Reżyseria: Agata Puszcz
Tekst: Zuzanna Bojda na podstawie powstańczego pamiętnika Ireny Sierakowskiej
Scenografia i kostiumy: Karolina Mazur
Muzyka: Krzysztof Kaliski
Video: Przemysław Jeżmirski
Zdjęcia: Tobiasz Papuczys
Lekcje stepowania: Dariusz Dudzik
Inspicjentka: Anna Solarek
Czas trwania: 60 minut.
Драматичний театр ім. Єжи Шанявського у Валбжиху.
Вікова група: підлітки та дорослі.
Спектакль режисерки Агати Пущ базується на щоденнику дівчини Ірени Сераковської, знайденої на руїнах Варшави відразу після Повстання. Ірена Сераковська загинула під час Варшавського Повстання. Багато років потому в родині Сераковських народилася ще одна Ірена, яка стала актрисою Театру Шанявських у Валбжиху.
На мапі Варшави є місця, куди сучасна Ірена боїться йти, бо має там стан паніки. Також на її тілі іноді з’являються плями – дивні висипання та плями, які раптово активізуються та зникають через кілька годин. Актриса Ірена шукає причину цих подій, поки не натрапляє на слід – маленьку подарункову коробочку, скриньку пам’яті. У цій коробці міститься частково обгорілий щоденник, написаний Іреною Сераковською в серпні 1944 року, фрагменти якого можна прочитати й досі.
Інтимна вистава в екранізації Зузанни Бойди розповідає про справжню історію людини, яка потрапила у великі події, та про справжні емоції, які супроводжує відкриття сімейної таємниці. Тема Повстання залишається яскравою і досі актуальною в різних частинах Польщі. Це розповідь про війну з точки зору жінки та мирного жителя, а також з точки зору людини, яка – особливо сьогодні – не може її зрозуміти.
Монодрама створена в рамках ,,Вільних Сцен Акторських Ініціатив”.
ОБСАДА Ірена Сераковська
ІНШІ РЕАЛІЗАТОРИ
Режисер: Агата Пущ
Текст: Зузанна Бойда на основі повстанського щоденника Ірени Сераковської
Сценографія та костюми: Кароліна Мазур
Музика: Кшиштоф Каліскі
Відео: Пшемислав Єжмірський
Фото: Тобіаш Папучіс
Уроки стопованя: Даріуш Дудзік
Режисер: Анна Соларек
Тривалість: 60 хвилин.