Paulette od śmierci męża mieszka samotnie na przedmieściach Paryża. Cukiernię, którą dawniej prowadziła, przerobiono na japońską restaurację, a ona sama nie jest w stanie utrzymać się z głodowej emerytury. Bohaterce, granej przez Bernadette Lafont (dawna muza François Truffauta), daleko do typowej, uroczej staruszki. Jest pełna jadu i niechęci do imigrantów. Dawno temu pokłóciła się z własną córką, która poślubiła czarnoskórego policjanta, a wnuk z tego związku to jej powód do wstydu. Nic nie jest w stanie jej pocieszyć i nikt nie potrafi jej uciszyć. Dopiero perspektywa utraty mieszkania zmienia jej nastawienie do otoczenia, a film z mrocznego, społecznego dramatu zamienia się w dynamiczną komedię, pełną niepoprawnych politycznie gagów. Przedmieścia to miejsce, gdzie wszystko jest możliwe. W czasie policyjnego pościgu diler wyrzuca dużą paczkę haszyszu, która ląduje wprost w rękach Paulette. Staruszka bierze byka za rogi – postanawia skorzystać z możliwości nieoczekiwanego zarobku. Twardo negocjuje z miejscowym gangsterami i w zamian za pomoc w dystrybucji obiecuje być ich przykrywką. Taki układ pozwala Paulette rozkręcić domowy interes – sprzedaż przepysznych wypieków z dominującą w smaku nutą konopi. Pomagają jej w tym trzy postrzelone koleżanki, razem tworzące wręcz montypytonowski gang starszych pań. Tak jak klienci ciastkami, Paulette rozkoszuje się swoim nowym życiem, w którym „zarabia pieniądze i spotyka świetnych ludzi”.

2012 | Francja | reż. J. Enrico | czas trwania – 90 min. | komedia kryminalna | 12+ | NAPISY

Koordynatorki: Katarzyna Filak, Aleksandra Jasiurkowska.

Pokaz w ramach projektu Uniwersytetu Trzeciego Wieku „Senior w sztuce filmowej”

Полетт живе самотньо в передмісті Парижа після смерті чоловіка. Кондитерську, якою вона керувала, перетворили на японський ресторан, і вона не в змозі прожити на свою голодну пенсію. Героїня Бернадетт Лафон (колишня муза Франсуа Трюффо) – далеко не типова чарівна старенька. Вона сповнена отрути та образи на іммігрантів. Вона давно посварилася з власною донькою, яка вийшла заміж за чорношкірого поліцейського, а онук від цього союзу є для неї джерелом сорому. Ніщо не може її втішити і ніхто не може змусити її замовкнути. Лише перспектива втратити квартиру змінює її ставлення до оточуючих, і фільм з похмурої соціальної драми перетворюється на динамічну комедію, сповнену неполіткоректних ґеґів. Передмістя – це місце, де все можливо. Під час поліцейської погоні дилер викидає великий пакунок з гашишем, який потрапляє прямо до рук Полетт. Старенька бере бика за роги – вона вирішує скористатися можливістю заробити несподівані гроші. Вона веде важкі переговори з місцевими гангстерами і обіцяє бути їхнім представником в обмін на допомогу з дистрибуцією. Ця домовленість дозволяє Полетт розпочати свій домашній бізнес – продавати смачну випічку з домінуючим відтінком канабісу в ароматі. У цьому їй допомагають три прострілені подруги, які разом утворюють майже монтипову банду літніх жінок. Як і клієнти з тістечками, Полетт насолоджується своїм новим життям, в якому вона „заробляє гроші і зустрічає чудових людей”.

2012 | Франція | реж. Ж. Енріко | тривалість – 90 хв. кримінальна комедія | 12+ | СУБТИТРИ

Організатори: Катажина Філак, Олександра Ясюрковська.

Показ у рамках проекту Університету Третього віку ,,Сеньйори в кіномистецтві”.